У цю світлу неділю настоятель храму святої Покрови отець Михаїл звернувся до парафіян з такою проповіддю:
«Во імʼя Отця і Сина і Святого Духа! Амінь.
Улюблені во Христі браття і сестри, сьогодні у святому Євангелії Господь Бог каже, звертаючись до учнів Своїх, щоб ми мали повну радість. Щоб ми, як учні Христові мали радість у Бога повну.
І поряд з цим ми слухаємо святе Євангеліє, де Господь проповідує рибалкам. Сказано, що всю ніч вони трудилися, нічого не зловили і полоскали сіті свої, порожні сіті на березі моря. І от підходить Господь і починає проповідувати їм. Щоб зрозуміли ви, що відбувається, уявіть собі рибалка все життя якого — це риболовля і від цього залежить чи будуть снідати, вечеряти сьогодні його діти, чи залишаться голодними. Всю ніч рибалка трудився, нічого не зловив, вийшов на берег і тут підходить людина і починає розказувати про духовні речі. Людина думає про те, що йому дітей нічим нагодувати, а йому розказують про духовне, про високе, про вічне. І вони слухають, але не вірю я, що в них у серцях була радість, не було радості. Аж поки Бог говорить їм, щоб вони ще раз закинули сіті. І сіті витягують повні, що не можливо витягти, вони просять сусідів, щоб їм допомогли, і наповнюють свої човни такою кількістю риби, що човни починають тонути. І тільки тоді зʼявляється віра в них і падає один із них на коліна і каже: «Господь мій і Бог мій!». Як добре ми розуміємо саме це.
Я памʼятаю у перші дні війни, коли закликав — моліться, моліться за наших хлопців, одна із ніжинських жінок сказала: «Та нащо їм та молитва, їм потрібна зброя». А я кажу: «Ви їх запитайте. Вони з фронту телефонують і кажуть — моліться за нас!». Бо перше — це молитва. І по молитві нашій буде перемога, і наповняться наші сіті добром і щастям. Перше — це послухати Бога, Його духовні настанови, подумати про вічне і тоді Бог дасть тимчасове, матеріальне. Звичайно дуже важко про це зрозуміти, коли над головою літають смертоносні ракети і шахеди. Це з одного боку, але з іншого боку саме в той момент, коли над головою смерть, ми повинні молитися ще і ще раз усердніше, сильніше, від усього серця. І Господь відведе, і Матінка Божа покриє нас своїм Покровом.
Сьогодні в час важких випробувань, коли здається, що наші сіті порожні, здається, що ми вже третій рік бʼємося і нічого не можемо добитися, згадайте той випадок, коли Господь наповним сіті рибалкам. Згадаймо і зрозуміймо, що Бог готовий допомогти нам, простягнути руку допомоги, дарувати нам перемогу, дарувати нам радість, повну радість у Бога. Єдине, ми повинні віддатися на волю Божу, послухати Його слово Боже. І, послухавшись, знову і знову закидати свої сіті, плести маскувальні сіті. І Господь дарує нам нашу радість, наше щастя. Сьогодні буде найбільшою радістю, найбільшим щастям наша перемога. Молимося і віримо, віримо і трудимося, трудимося, боремося і переможемо!
Боже благословення на всіх вас!».
