У цю світлу неділю настоятель храму святої Покрови отець Михаїл звернувся до парафіян з такою проповіддю:
«Во імʼя Отця і Сина і Святого Духа! Амінь.
Улюблені во Христі браття і сестри, сьогодні свята Православна Церква молитовно згадує апостола Андрія Першозванного, який приніс на нашу землю в Україну віру Христову. Віру Христову засіяв він на Київських горах, поставив хреста і ця віра просіяла на всю землю, землю словʼянську Київської Русі.
Згадуючи про Андрія Першозванного, я теж хочу звернути вашу увагу на ту притчу, яку Господь говорить сьогодні нам у неділю про милосердного самарянина, про нашого ближнього, який допомагає нам. Я не буду переказувати всю притчу, ми знаємо її. Потрапила людина у біду і пройшов мимо священник, і пройшов мимо левит, і тільки самарянин допоміг йому. Кожного разу, слухаючи цю притчу, ставиш себе на місце чи священника, чи левита, чи ти, як той самарянин допоможеш бідному, пораненому, пограбованому, помираючому чоловіку. Сьогодні ж давайте поставимо себе на місце цього пограбованого і побитого чоловіка, бо ми українці сьогодні дійсно, як той чоловік при дорозі, пограбовані і побиті. І хто для нас є нашим ближнім? Чи ті, які віками називали себе «братом», «старшим братом»? Чи ті священника з московської церкви від яких ні разу не було почуто осудження цієї війни, для них війна — це таке, що прийшло, але не горять звідки ця біда прийшла. Вони проходять мимо страждань нашого народу, як той священник. А хто наш ближній? Як не дивно для нас стають ближніми протестанти, католики, навіть мусульманські країни допомагають нам, протягують руку допомоги. І приїжджають капелани і розповідають: «Як молимося ми разом з мусульманськими капеланами, католицькими капеланами. Бо, коли вісить над головою смерть, загроза смерті, тоді ми не розбираємо, ми просто молимося нашому Богу милосердному». А прийшли вбивати нас ті, які називають себе християнами. І там є священники, які теж несуть смерть.
Хто для нас сьогодні є ближнім? Хто для нас протягнув руку допомоги? Ми запамʼятаємо це на все життя і зрозуміємо сьогодні, що не завжди той, хто посміхається тобі, лукаво посміхається є твоїм ближнім. Ближній той, хто дійсно дає допомогу, хто допоміг нашим біженцям, хто і сьогодні допомагає нашим воїнам, хто сьогодні допомагає нам з вами вистояти у цій війні, війні між добром і злом.
Хай Господь милосердний віддячить сторицею нашим жертводавцям, хай Господь милосердний укріпить і нас з вами. Прийнявши цю допомогу, щоб ми укріпли і стали на ноги, перемогли і відбудували нашу Україну з вірою у милосердя Господа нашого Ісуса Христа.
Боже благословення на всіх вас».
