У цю світлу неділю настоятель храму святої Покрови отець Михаїл звернувся до парафіян з такою проповіддю:
«Во імʼя Отця і Сина і Святого Духа! Амінь.
Улюблені во Христі браття і сестри, вітаю вас із святою Неділею, більше того, сьогодні в цю неділю ми молитовно згадуємо відновлення величного Храму Воскресіння Господнього в якому щороку сходить Благодатний Вогонь, як символ Спасіння нашого, як символ воскресіння нашого, як символ відновлення всього живого до нового життя.
І молимося ми під обстрілами ворожих ракет і дронів, і палає у вогні війни вся наша українська земля. І дійсно в цей час інколи виникає думка — Боже, коли закінчиться це все? Боже, чому ми живемо в такий важкий час? Але насправді такий важкий час був завжди. Після Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа був розвалений Єрусалим і на місці Голгофи був побудований язичницьке капище, на місці Воскресіння — храм богині Венери, знову ж таки язичницький храм. І роки, десятиліття, століття забуття, але жива була віра і по цій вірі через три століття з благословення Константина Великого було віднайдено Чесний Хрест, а на місці Воскресіння Господнього побудовано величний храм, який стоїть і по сьогодні. І були знову ж таки важкі часи розрухи, були війни, але він відновлювався знову і знову. І сьогодні він є символом цього воскресіння, в народі часто називають осіння Пасха, відновлення Храму Воскресіння Господнього.
І це сьогодні важливо для нас в цей важкий час, коли ми молимося і здригаємося від вибухів, коли ми молимося за наших воїнів, за всіх, хто загинув у цій війні, за всіх, хто сьогодні страждає під обстрілами, ми віримо в те, що життя завжди перемагає. Ми віримо в те, що Божа любов і Божа благодать завжди перемагає і буде наша перемога. І буде відновлення нашої Церкви, нашого Храму, душ наших, українських душ, буде відновлення нашої України. В переддень Вознесіння Хреста Господнього ми розуміємо, що Хрест і страждання Господа нашого Ісуса Христа йдуть поряд із Його Воскресінням. І без страждань не буде Воскресіння, без страждань Господніх не було б і нашого спасіння. Він знав це і саме тому добровільно пішов на страждання. І в це ми повинні вірити у стражданнях наших, вірите в те, що Господь не покине нас, що Господь, розпростерши Свої руки на Хресті, благословляє нас і підтримує нас. Що Господь у Воскресінні Своєму дарує нам наше воскресіння, відновлення до нового життя. Я вірю в це, які б не були страшні наслідки цієї війни, я вірю в те, що наші діти будуть жити у мирній, великій, світлій і вільній Україні. Я вірю в те, що наші діти не будуть знати вибухів і обстрілів, я вірю в майбутнє нашої України. І цю віру я хочу сьогодні посіяти в кожному з вас і з цією вірою ми будемо жити і боротися, боротися і молитися. У боротьбі і в молитві будемо перемагати!
Боже благословення на всіх вас».
