У буквально перекладі з грецької (акафістос імнос), означає «гімн, при читанні якого не сидять» . Першопочатково, цим словом називали конкретний твір – особливе хвалебне піснопіння «Акафіст до Пресвятої Богородиці», що нині виконується на утрені свята Похвали Пресвятої Бородиці, в суботу 5-го тижня Великого посту. Згодом, ця власна назва стала загальною – так почали називати цілий жанр церковних піснеспівів, що укладалися на прославу Ісуса Христа, Божої Матері, Святих чи значних церковних подій.
Усі акафісти складаються з особливих 25-ти пiсень: 13 кондакiв (коротких молитов) та 12 iкосiв (бiльш розширених) та закінчуються розлогою молитвою. У них розкривається зміст свята чи головні події з Житія Святих, а також, оспівується святе та праведне життя угодників Божих, велич важливих подій, осіб і свят. Ікоси закінчуються співом «радуйся», а кондаки – «Алилуйя».
Читати акафісти можна, як у храмі, так і вдома. Вони можуть бути частиною відправи спеціальних молебнів, а можуть читатися окремо – за благословенням настоятеля храму, або по бажанню віруючих. Іноді їх читають після ранкового або вечірнього молитовного правила.