Сьогодні, 15 березня, друга неділя святого Великого посту. Зараз світ переживає нелегкі часи, коронавірус поширюється світом. А віруючі православні люди йдуть до храмів і церков помолитися Богу і просити прощення за гріхи свої. Сьогодні до прихожан храму святої Покрови отець Михаїл звернувся з такою проповіддю:
«Чадо! Прощаються тобі гріхи твої», – сьогодні чуємо ми у святій Євангелії. Сьогодні чули ці слова від священика ті, хто сповідалися. В дні святого посту ми всі бажаємо чути ці слова від Бога. Ми хочемо очистити душу свою від гріха, ми хочемо, щоб Господь Бог простив нам гріхи наші.
І святе Євангеліє розповідає сьогодні цікаву історію – Іісус проповідує в домі, зібралося багато людей і принесли до нього розслабленого. Друзі принесли на ліжку хвору людину і коли не змогли добратися до Іісуса, вони піднялися на дах і почали розбирати його. Це для того, щоб зверху на мотузках опустити цього хворого перед самим Іісусом.
Нас теж колись принесли до храму. З самого початку нас приносять до Бога, щоб ми теж зцілилися. Виникає питання – від чого перш за все нам потрібно зцілюватися? Господь дає відповідь – він не зцілює тілесну хворобу, перш за все він каже: «Прощаються тобі гріхи твої».
І для того, щоб зрозуміти що відбувається, нам треба перш за все зрозуміти що таке «гріх» і що таке «прощення». Дуже часто ми вважаємо, що гріх – це як порушення закону. Як той злочинець, що знає про закони держави, але свідомо їх порушує. А суддя, прощаючи, просто закриває очі, вдає що нічого не було, нічого не відбулося і так відбувається прощення. Але насправді не так.
Гріх від першого Адама – це хвороба. І як хвору людину принесли до Бога, вважайте паралізовану людину. Наша душа заражена гріхом і паралізована. А прощення гріха – це зцілення, це лікування цієї паралізованої душі. Саме тому, перш за все потрібно, щоб хтось нам допоміг прийти до Бога, приніс нас до Іісуса.
Щоб Іісус розв’язав нашу душу, нас приносять маленькими до Бога. Ми виростаємо і знову душа обліплюється цими гріхами. Паралізована душа чекає цього часу святого посту, щоб ми принесли її до Бога, щоб Господь сказав: «Прощаються тобі гріхи твої». А після того буде і зцілення тілесне.
Сьогодні, у цей хвилюючий час, коли смертельний вірус ходить по Землі, ми надіємось на маски, а надія одна – надія на Бога. Ми буває сумніваємось – як це так причащатися однією ложечкою, бо і такі слова вже колись були. Ми ж будемо розносити вірус… Так може говорити тільки той, хто не вірує. Вірус хтось бачив? Він не видимий, тобто це теж є віра. Так у що ми віруємо? У Бога чи у вірус?
Що сильніше для віруючої людини? Тільки Божа сила.
Сьогодні, коли ми хвилюємося із-за цього, ідіть до церкви! І в церкві спасайтеся! І всякий вірус гине від Божої благодаті, від Божої сили.
Я у це вірю! І закликаю кожного з вас вірити в це. Бо ми віримо в Бога, а Бог сильніший від усякого вірусу. Більше того, цей вірус – звідки він узявся? Та за гріхи наші! Господь попускає нам таке випробування, щоб ми зрозуміли, хто ми є. Чи змогли б ми взяти хворого і принести до церкви. Щоб тут у церкві він зцілився, щоб він почув: «Прощаються тобі гріхи твої. Встань, візьми постіль свою і ходи».
Я вірю в те, що Господь сильніше всякого вірусу. Я вірю в те, що у церкві і тільки в церкві спасіння наше. І з цією вірою закликаю вас – не сумнівайтеся і віруйте. І кожному з вас Господь скаже: «Прощаються тобі гріхи твої». Тобто, зцілить душу вашу, а після того зцілить і тіло.
Встань і ходи на славу Господа нашого Іісуса Христа. Боже благословення на всіх вас».
«Спаси Господи», – відповідають прихожани ніжинського храму святої Покрови.
