На сьогоднішній недільній літургії у храмі святої Покрови отець Михаїл звернувся до прихожан з такою проповіддю:
«Улюблені во Христі браття і сестри! Сьогодні Свята Православна Церква згадує велике чудо-зцілення Господом нашим Іісусос Христом – зцілення сліпонародженого.
Сліпий від народження чоловік зцілюється Господом Нашим і написано про це у Бібілії, що від віку такого не чувано.
Я ж хочу розказати сьогодні вам про наше спасіння. Не просто зцілення, а спасіння.
Сьогодні Нікіта читав у Апостолі слова: «І увіруй у Господа Іісуса Христа. Спасешся ти і увесь дім твій».
Після того, як Господь зцілив юнака і його прогнали не тільки із церкви, а і батьки відреклися від нього. Він повернувся до Іісуса й Ісус питає в нього: «Чи віруєш ти в Господа?». «Вірую», – сказав зцілений. «Сьогодні ти спасенний», – сказав Господь.
Слухаючи слова про спасіння, яка перша асоціація виникає у нашій голові? Корабель тоне, борсаємося ми всі у воді і чекаємо на спасіння, що хтось прийде і спасе нас. І віримо у це спасіння і якщо немає віри – людина тоне. Офіційно є такі дані, що більшість тих хто потонув у морі, тонуть саме від страху. Людина втрачає віру і опускає руки.
Від кого ж це спасіння для нас, що борсаємося у цьому житейському морі, сліпі і незрячі від народження, духовно сліпі і незрячі. Спасіння тільки від Господа і Господь приходить до нас. І Він непросто протягує руку, Він сам опускається в це наше життєве і бурхливе море, щоб допомогти нам вижити у цьому морі. Щоб зцілювати нас незрячих, а ми всі незрячі.
Ми народжуємося духовно сліпими, ще від першого Адама, який втратив здатність бачити, бачити Бога, бачити цей світ таким, яким він є насправді – райським.
Ми ж не бачимо один одного такими, якими є ми насправді. Ми сьогодні бачимо маски, бачимо одяг, бачимо тільки тіло. Ми не бачимо сутності один одного.
Ви не бачите мене сьогодні, ви бачите ризи, моє обличчя, але не мене. Мене можливо знає трошки більше мама, мене можливо знає трошки більше матушка, діти. Але я сам себе не знаю повністю. Я теж народжений сліпим від гріха, але знає мене Бог, знає мене таким, яким я є насправді і готовий зцілити і відкрити мені мої духовні очі. І готовий дати спасіння в цьому життєвому морі.
Єдине, що хоче Бог і єдине, що Він не може дати мені і вам, Він просить нас цього – віруй. Віруй, тільки віруй і спасешся. Спасешся не тільки ти, спасеться і дім твій, як читав сьогодні Нікіта.
Тож я закликаю вас усіх – віруйте! І хай ваша віра дарує вам зцілення від сліпоти духовної. Хай наша з вами віра дарує спасіння нам і родинам нашим, і народові нашому, і всьому світові. Бо один віруючий може спасти весь рід свій, місто і народ. Тож хай наша віра спасає нас Господом Нашим Іісусом Христом.
Амінь!
Христос Воскрес!».
«Воістину Воскрес», – відповідають прихожани храму святої Покрови.
