Найбільший дарунок від Бога – це наші діти. Навчіть дитину любити і цим ви посвятите свою дитину Богові

4 грудня у свято Введення у храм Пресвятої Богородиці настоятель храму святої Покрови отець Михаїл звернувся до парафіян з такою проповіддю:

«Во ім’я Отця і Сина, і Святого Духа! Амінь!

Улюблені во Христі браття і сестри, сьогоднішньою Неділею Господь Бог учить нас, щоби ми збирали, перш за все, скарби Небесні, бо скарби земні тільки обтяжують нас у цьому житті. Небесні ж скарби, духовні скарби переходять з нами у вічність.

І я сьогодні хочу наголосити вам, який  же найбільший скарб у кожного з нас є чи може бути на цій землі, який найбільший дарунок від Бога може бути у цьому житті для кожного з нас. Свято Введення вказує нам на цей скарб. Цей скарб, ця нагорода від Бога – це наші діти.

Святі Іоаким і Анна в печалі бездітності молилися день і ніч Богові про цей скарб, про дар Божий. І пообіцяли в молитвах, що якщо Господь Бог дарує їм дитину, вони присвятять її ж Богові. І Господь дарував їм дівчинку, яку вони назвали Марією і, пам’ятаючи про свою обіцянку, у три роки повели її до храму, вели до храму на служіння Богові. Це дуже важливо сьогодні зрозуміти нам.

Господь Бог дарує нам наших дітей, щоб ми віддали цих дітей Йому ж Богові. І тоді примножуються дари духовні і в нас, і в наших дітях, і у вічності. Ми стаємо не зміримо багатими, багатими на стільки, що ніщо не зможе перевершити це багатство, багатство в дітях, багатство в майбутньому, багатство у вічності.

Але сьогодні виникає питання – якщо Господь Бог дарує нам дітей, чи ми посвячуємо їх Богові? І що означає у нашому житті посвятити дитину Богові? Віддати у монастир, але ж всі не можуть бути у монастирі. Навчити дитину жити праведно, навчити жити дитину у Бозі, в любові до ближніх своїх, в любові до батьків своїх, в любові до Вітчизни, в любові до рідної землі, в любові до цього світі і взагалі до життя. Бо Бог є любов – написано в Біблії. Отже навчіть дитину любити і цим ви посвятите свою дитину Богові.

Сьогодні мені приємно, що стільки дітей до Святого Причастя. І кожної Неділі в нас багато діточок підходить до Причастя, кожної неділі у нас у церкві, як в маленькому дитячому садочку – це радість. І поряд з цим ми бачимо, як наші сусіди посилають своїх дітей на вбивство. На нашу рідну українську землю приходять загарбники московські, яких благословляють їхні матері. Ви пам’ятаєте напевно, як радувалася одна із цих так званих «мам», тому що важко назвати мамою. Коли дитина її загинула і вона радіє цьому, і дякує своєму путіну за те, що син її загинув, вбиваючи інших дітей, ґвалтуючи, грабуючи. Напевно ви бачили маму, яка радіє, що її два сини пішли на війну вбивати. Нещодавно мене дуже вразило, як одна із мам зв’язала рукавички для сина і залишила пальчик. «Щоб він міг працювати», – каже вона. І вона показує, як ніби стріляє зі зброї. Ви розумієте, яка це праця – вбивати людей. З дитинства навчали їх вбивати і вони прийшли вбивати і грабувати, ґвалтувати. Це є посвята сатані.

І сатанинська армія сьогодні на нашій землі. Ми боремося непросто з російськими окупантами, ми боремося з сатанинською армією. Так, наші хлопці, наші діти теж воюють і теж стріляють, але вони не пішли загарбувати чужу землю, вони захищають своє рідне. Наповнені любов’ю до Бога, до рідної землі, захищають цю рідну землю, і захищають Божу істину, Божу правду, нас з вами, наших діточок захищають. Це не є зло, це не є ненависть, це є любов!

Іісус Христос теж, два рази описано в Євангелії, брав кнут в руки і виганяв з храму Божого нечестивих людей. Кнутом виганяв, наповнений любов’ю очистив храм від нечисті. Сьогодні наші хлопці наповнені цією любов’ю, Божественною любов’ю, очищають нашу землю від нечисті, від зла.

А ми ж будемо тягнутися до світла і вести наших дітей до світла, вводити наших дітей до Бога, до храму Божого. Щоб біло світле майбутнє в нас, у наших дітей і в України. Ми переможемо! Бо світло ще ніхто ніколи не здолав, бо добро ще ніколи не було переможеним. Але для того, щоб було світле і добре майбутнє у нас і в наших дітей, не забуваймо про храм! Ведіть дітей до храму, як святі Іоаким і Анна привели сьогодні Діву Марію до храму святого.

З нами Бог, з нами Божа істинна.  Хай ця Божа істинна і Сам Господь Бог буде із нашими дітьми, які прийшли до храму, які ідуть до храму, і які сьогодні виборюють наше майбутнє, нашу свободу там на війні.

Ангела Хранителя сьогодні на всіх вас! Із святом! Ангела Хранителя нашим дітям і вже воїнам, які сьогодні захищають нас і нашу молитву.

Боже благословення на всіх вас!».

Comments are closed