У цю світлу неділю настоятель храму святої Покрови отець Михаїл звернувся до парафіян з такою проповіддю:

«Во ім’я Отця і Сина, і Святого Духа! Амінь.

Улюблені во Христі браття і сестри, сьогоднішня Неділя наближає нас до святого Великого посту. І в сьогоднішню неділю ми читали притчу Господа нашого Іісуса Христа про митаря і фарисея. Про двох людей, які прийшли до храму Божого помолитися. Про двох людей, які прийшли до одного храму, молилися одному Богові, але різною була їхня молитва.

Один дякував Богові, що він такий як інші люди, розбійники, митарі, що він виконує усі церковні приписи, дає милостиню, віддає десятину. А інший стояв у куточку, бив себе у груди і каявся у гріхах своїх. Чому одному Богові в одному храмі така різна молитва двох різних людей?

Справа в тому, що в кожного із нас в нашій уяві різний Бог, Бог один, але ми собі уявляємо Його по-різному. І той, що осуджував ближнього і хвалився своїми досягненнями перед Богом і дякував Богові, що він не такий як інші, уявляв собі Бога, як суддю. І він прийшов до церкви як до суду, як до судді, Який буде судити і звішувати його добрі і погані вчинки й осудить чи виправдає його. Осуджуючи свого ближнього, цей чоловік надіявся на виправдання, на своє виправдання перед Господом Богом суддею, як він уявляв собі Бога. Той, що стояв у куточку і бив себе у груди, і каявся, прийшов до церкви, як до лікарні й просив у Бога милості як у лікаря, як хворий просить у лікаря зцілення, не шукаючи виправдання за своє грішне життя. Не оправдовуючись і не осуджуючи нікого, він просив тільки зцілення у Лікаря, у найвищого Лікаря, у Бога.

Бог один, але ці двоє людей уявляють собі Бога по різному. І як ми сьогодні з вами дуже часто так само кожен уявляє Бога по-своєму, по-різному. Уявляючи Бога, як суддю, ми надіємося на Його праведний суд, але чи будемо ми оправданні, адже кожен із нас має свої гріхи. Уявляючи собі Бога, як лікаря ми не дивимося на наші гріхи, бо розуміємо, що лікар не судить, лікар лікує, лікар ніколи не скаже хворому: «Я не буду тебе лікувати, бо ти вів неправедне, гріховне життя». Лікар просто буде лікувати. І саме в цьому проблема всього нашого суспільства і проблема сьогоднішньої війни, яка точиться на українській землі не тільки там на сході з танками і ракетами, а по всій українській землі і в церквах православних.

По-різному ми уявляємо свого Бога. Адже я навіть не можу собі уявити, як можна просити у Бога благословення на війну, благословення на вбивство своїх сусідів. Та які б не були ті сусіди, не можна прийти на чужу землю з танками і ракетами і вважати, що це Бог благословляє. У тих людей інший Бог, ніж у нас. Та зайдіть в інтернет і ви побачите стільки всього, що диву даєшся. Коли вчать священників стріляти з автоматів і запускати крилаті ракети. Коли випускають військові надувні церкви, щоб там на загарбаних територіях молитися своєму агресивному богові, але не нашому Богу.

Наш Бог милостивий і милосердний і в цьому милосерді Його сила, сила Господа нашого Іісуса Христа, Який тримає сьогодні нас у цій війні, у цьому випробуванні підтримує нас і дає нам сили боротися і давати відсіч загарбникові. Ми віримо, що наш Бог милосердний і приймає кожного, хто прийшов розкаятися у гріхах своїх. І саме тому, готуючись до Святого посту, ми будемо каятися і просити у Бога милості для нашої землі й для нашої Української Православної Церкви, істинно Української Православної Церкви. Тієї Української Церкви, яка молиться милостивому Богу, яка молиться української мовою, яка є визнаною Православною Українською Церквою. Будемо надіятися на милість Божу і віримо – Бог з нами.

Ось вже скоро рік як нечисть знищує наші мирні міста, прикриваючись божим благословенням. Ось вже скоро рік як тисячі і тисячі танків прийшли на нашу землю. Ось вже скоро рік як літають над нашою землею крилаті ракети із символічною назвою «сатана». І ці ракети, що називаються «сатана» освячені московським патріархом, благословенні московською церквою.

Але ми віримо, що Бог з нами. Ось вже рік Бог чує наші молитви і тримає нас, підтримує нас. І ми, підтримані Божою благодаттю, будемо  стояти і перемагати! Бо ще так не було, щоб зло перемогло світло. Добро, любов, покаяння завжди перемагали! Після страшних страждань Господа нашого Іісуса Христа, Він воскрес. Після страшних страждань і випробувань воскресне і підніметься наша Україні, наш народ і наша Церква. І ми будемо жити у вільній, світлій, багатій державі, і будемо славити Бога, милостивого і милосердного Бога, Який приймає сьогодні нас у нашому покаянні.

Боже благословення на всіх вас!»