У цю світлу неділю настоятель храму святої Покрови отець Михаїл звернувся до парафіян з такою проповіддю:

«Во імʼя Отця і Сина і Святого Духа! Амінь.

Улюблені во Христі браття і сестри, день за днем ми наближаємося до днів Святого Великого Посту і Церква готує нас, наші душі, наші серця до цих днів.

Сьогодні ми читали святе Євангеліє про Суд, про Божий Суд, який буде над кожним із нас. Господь прийде у сонмі Ангелів, посяде на престолі і стануть перед Ним усі народи. І відділить Він овець від козлів. Звичайно все це просто приклад про овець, козлів, але ми прекрасно розуміємо, що Господь відділить світло від темряви, добро від зла. І сьогодні ми повинні задуматися, кожен з нас, де будемо ми з вами? Чи з тими, хто сіяв світло і творив добро, нагодував голодного, вдів нагого, провідав хворого, чи того, хто в темнці. Чи будемо ми з тими, хто творив зло на цій землі.

Сьогодні, особливо сьогодні це важливо для нас з вами. Бо іде війна, страшна, кровопролитна війна. У наш дім увірвалися для того, щоб нібито спасати нас, але насправді, щоб вбивати і грабувати. Ось таке спасіння несе сусід, північний сусід, росіяни несуть на нашу землю. Вони прикриваються добрими словами, але діла їхні – темні. І буде Суд, якими б словами вони не прикривалися, буде суд над ними і буде суд над нами. Буде суд над народами, зверніть увагу, написано в Євангелії не над людьми, а над народами буде суд.

Зло прийшло на нашу землю, бо той, хто прийшов до сусіда зі зброєю в руках – то не визволитель, то загарбник і вбивця, то грабіжник і грішник. І дуже важливо нам з вами сьогодні не уподібнитись до того зла. Дуже важливо нам з вами зберегти свою власну душу у світлі. Темрява хоче, щоб і ми стали темрявою, зло хочете занапастити і нас своїм злом. Саме тому нас так і називають, але насправді із самого початку українці ніколи не були злим народом, ми завжди були гостинні і чекали гостей з хлібом і сіллю. І в той же час ми даємо відсіч тому, хто прийшов зі зброєю в руках. Найважливіше, даючи відсіч, щоби ми зберегли свою душу у світлі і в чистоті, в любові до Бога, в любові до ближніх. Це дуже важко, це, напевно, найважче перемогти ненависть у своїй душі, перемогти зло, яке теж закрадається, заплямовує наші душі. Для цього ми і входимо у Святий Піст, щоб зберегти свої душі. А, зберігши свої душі, ми переможемо темряву, бо тільки світло перемагає темряву, добро перемагає зло, любов переможе усяку ненависть.

Це насправді дійсно важко, але для Бога не має нічого неможливого. І Він, будучи на хресті, прощав ворогів Своїх. І звичайно, як ми сьогодні можемо сказати, як прощати нам ворогів наших? Так, як Бог прощав, так і ми повинні прощати. Ми ніколи не забудемо те зло, яке прийшло до нас. Ми будемо прощати, але не будемо забувати, будемо памʼятати і будемо готові боротися, відсікати усяке зло, усяку темряву з наших душ, з нашої Церкви, з нашої держави, з нашої землі, з нашого народу. Ми очистимо себе від усякого зла з Господом нашим Ісусом Христом. Разом і до перемоги!

І нехай Господь судить справедливо наші народи і хай Господь судить нас за наше добро і судить тих, хто сіє зло по тому, що вони засіяли. Бог милостивий, але Бог і справедливий. Бог справедливий, але Бог і милостивий. В це ми віримо і з цим ми входимо до Святого Посту.

Боже благословення на всіх вас!».