У цю світлу неділю настоятель храму святої Покрови отець Михаїл звернувся до парафіян з такою проповіддю:
«Во імʼя Отця і Сина і Святого Духа! Амінь.
Улюблені во Христі браття і сестри, неділя за неділею ми збираємося у храмі святому кожен зі своїми проблемами, життєвими питаннями, але, найважливіше, з великою вірою і любовʼю до Господа нашого Ісуса Христа. І сьогодні зразок віри і любові ми бачимо у простої хананеянки. Ми чули святе Євангеліє, коли Господь прийшов у землі тирські і сидонські, ми не знаємо, що то були за землі, але розуміємо, що Він прийшов у чужий край. І ця чужоземка до Нього підходить із молитвою про дочку свою, яка тяжко біснувалася. Він же не відповідає їй, вона молить, благає Його про дочку свою, а Він мовчить у відповідь.
Читаєш це і розумієш її почуття, бо сьогодні день за днем ми молимося і, здається, ми не чуємо відповіді від Бога. Здається Бог не чує нас. Але Бог чує, Він випробовує нас, як випробовував у вірі цю хананеянку. І тоді відповідає їй: «Не гоже взяти хліб у дітей і кинути щенятам». Ми б образилися, якби нам так сказали, але якщо ти молишся за свою дитину, якщо ти молишся за найдорожче у світі, нічого тебе не може образити. Якщо ти прийшла до Бога із великою вірою, то ніщо не може зупинити тебе. Вона падає на коліна: «Господи, але ж і крихточки падають зі столу панів, собаки їдять ті крихточки». І тоді Господь відповідає: «Велика твоя віра і ця віра спасла тебе». І в ту ж мить зцілилася дочка її.
Ці слова дуже важливі для на с з вами. Ми повинні бути твердими у своїй вірі і натхненними у своїй молитві. Я згадую ще колись давно у семінарії був у нас старенький-старенький батюшка. І от він дуже часто любив повторювати: «Надоїдайте Богові». Здавалося б такі слова некрасиві, але ж якщо вдуматися — моліться, моліться, моліться, надоїдайте Богові. Щоб Господь Бог сказав нам з вами так, як сказав отій хананеянці: «Іди, дочко, віра твоя спасла тебе». Моліться! Я сьогодні закликаю кожного з нас. У найважчу хвилину життєвих випробувань молімося до Господа, як молилися та хананеянка.
Ми сьогодні згадуємо у молитві мученика Калістрата — воїна, який вночі таємно, коли не можна було вірити в Ісуса Христа, а він молився і за цю віру, і за свою молитву постраждав, але за ним пішли і його побратими. Близько пʼятисот воїнів стали християнами. І я вірю, що сьогодні і наші воїни в окопах там на передовій, на нулю моляться. І я вірю, що моляться наші матері. І вірю, що нашими молитвами, стійкістю нашою, Господь скаже Україні: «Віра твоя спасла тебе». І ми переможемо у цій війні, бо ми з Богом, а Бог з нами. У нашій молитві нехай звучить ця віра. З цією вірою будемо жити і боротися, боротися і трудитися, щоб допомагати нашим воїнам. І хай милосердний Господь почує наші молитви, побачить старання і скаже нам: «Іди, віра твоя спасла тебе».
Спасіння Боже на вас по вашій вірі. Боже благословення на всіх вас».
