У цю світлу неділю отець Олександр звернувся до прихожан храму святої Покрови з такою проповіддю:
«Христос Рождається! Во ім’я Отця і Сина, і Святого Духа! Амінь. Дорогі во Христі браття і сестри, ми знову і знову вітаємо один одного із цим величним, світлим святом Народження Господа Іісуса Христа.
І читаючи сьогоднішнє Євангеліє, ми бачимо, що страждання Господа Іісуса почались не на Голгофі, а Його страждання почалися із самого моменту Його народження. І ще навіть не народившись, ми також можемо собі уявити картину, як у Віфлеєм прийшли на перепис Пречиста Матір і Йосип Обручник. І прийшов час Їй народити і вони підходять до однієї домівки, до іншої, де б їм можна було зупинитися і чують: «Не можна», «Не можна», «Не можна».
Йосиф смиренно, не настійливо стукає у кожні двері, а Діва Марія покірливо і сумно споглядає на це, поки вони не знайшли печеру там, де була худоба, де Діва Марія могла Народити Спасителя світу.
Ми читаємо сьогодні у Євангелії, коли щойно народившись Господь Іісус вже представляв небезпеку для царя Ірода, який, боячись втратити свою владу, прийшовши до влади, він почав знищувати членів синедріону – верховного суду Ізраїля, він казни свою дружину Маріану, свого першого сина Олександра, потім ще двох синів, потім ще 300 мудреців Ізраїлю. І це все через те, що він боявся втратити владу, довідавшись з Списання про майбутнього царя Ізраїлю, він наказав знищити усіх маленьких дітей віком до 2 років.
І ми чули зі святого Євангелія, як Йосип, як глава сімейства отримує від Ангела повеління спасати Младенця, взяти маленького Іісуса, Діву Марію і тікати у Єгипет поки не минеться небезпека.
Згідно з традицією Ізраїля, згідно з іудейською традицією, той хто виховує дитинку називається батьком, отже Йосип земний батько, він зажди так і називається в Євангелії і він виховував Іісуса праведності, як і він сам був праведний, Святому Письму, праці.
І як не згадати, коли Іісус вже під час своєї земної проповіді ставить дитинку посеред учнів і каже: «Якщо ви не змінитесь і не станете такими як оці дітки, ви не увійдете в Царство Небесне». Напевно Іісус також згадував своє дитинство, своє виховання і Він згадував свого отця земного праведного Йосипа, який так був схожий на дитинку такими якостями яких нам часто дорослим не вистачає. Це наша довіра, наша вірність, визнання нашої залежності від дорослих і наша покора. Ці всі якості мав праведний Йосип і ми всі дорослі маємо навчитися у нього і в цього праведного сімейства, які не запитували Бога – чому так, які надіялись на Божу допомогу, але як батьки виконували те, що належить їм виконувати.
Я ще і ще раз вітаю вас із цим святом і хочу ще раз нагадати слова Ангела, який сповістив пастухам: «Народився сьогодні для вас Господь Спаситель Христос». Щоб ми пам’ятали ці слова, щоб ми завжди пам’ятали що Він народився для нас, для кожного з нас. Щоб ця віра, ці почуття, ці переживання були завжди з нами, які б наповнювали нас завжди радістю, а коли бувають дні смутку, щоб ми знову згадували що для нас народився Господь і завжди перебуває з нами до кінця віку. Амінь!
Боже благословення на всіх вас!».
