У цю світлу неділю, у свято Усікновення глави Іоанна Предтечі настоятель храму святої Покрови отець Михаїл звернувся до парафія з такою проповіддю:
«Во ім’я Отця і Сина, і Святого Духа. Амінь!
Улюблені во Христі браття і сестри, сьогодні дуже символічний день, сьогодні дуже символічні події відбуваються на нашій українській землі. Сьогодні ми читали дуже символічну притчу Господа нашого Іісуса Христа про поганих виноградарів.
Говорить Господь про те, що господар насадив виноградник і віддав його господарям, які в кінці кінців не хотіли віддавати плоди з цього винограднику господарю. І вбивали посланців його і вбили сина його. І завжди, пояснюючи це Євангеліє, ми спираємося на те, що виноградник у притчі Господній – це цілий світ, який Господь створив для людини. Виноградник у притчі – це церква Христова, яку будує Господь наш Бог наш на цій землі.
Сьогодні я хочу виходити з того, що виноградник для нас українців, наш виноградник – це наша Україна, щедра, плодюча, багата і свята земля. І деякі виноградарі на цій землі поводили себе, як ті виноградарі, що в притчі. І вбивали господарів на цій землі, і вбивають сьогодні наших синів на цій землі. І що буде з цими виноградарями, які розпоясалися, пустили в душу свою і на нашу землю безжальних загарбників, рускій мір, який вбиває сьогодні. Говорить Господь: «Прийде господар і смертю покарає цих виноградарів».
Говорячи ці слова, я згадую, декілька днів назад Данілов секретар Ради національної безпеки України давав інтерв’ю українськім журналістам, і от його запитали – коли ми піднімемо прапор в Донецьку й Луганську, коли ми повернемося на нашу українську землю до тих людей, які зрадили Україну, до тих людей, які вже прожили 8 років без України під російським окупантом, як ми будемо співжити з ними? І відповідь Данілова мені дуже сподобалася: «Ні, не правильне питання, не як ми будемо співіснувати з ними, а як вони будуть співіснувати з нами». Бо це наша українська земля, це наш виноградник, ми насадили його, ми вирощували його і кому не подобається… Данілов відповів так: «Є Америка, Німеччина, Японія, величезна росія, будь ласка, виїжджайте, ми нікого не тримаємо». Це наша земля, це наш Укоаїнський сад, який ми роками, століттями виплекали, вирощували і нікому не дамо господарювати чужому на нашій землі. А хто не згідний і з цим, є слова Господа нашого іісуса Христа, що прийде господар і смертю покарає негідних виноградарів. Почуйте це ті, що сьогодні розпоясалися на східних теренах нашої української землі. І почуйте це навіть ті, що за кордоном, адже Кубань теж Український сад.
Бог з нами, ми віримо в це і саме тому сьогодні, коли відбувається контрнаступ наших військ, наша армія позначена не зомбо-знаком, бо наші воїни не зомбі, як російські воїни. Нашу армію мудрий воєначальник позначив хрестом. Іде христовий похід проти орків і нелюдів. І вони тікають і від наших воїнів, і від Христа, від Божої благодаті, яка іде над нашими воїнами. Тікають і гублять усе за собою.
Говорячи про виноградник Божий, я не можу не згадати про те, що сьогодні припало і свято Усікновення глави Іоанна Хрестителя. Я не буду розповідати про це свято, ми всі з вами знаємо цю цікаву історію про те, як Ірод приказав відсікти голову Іоану Хрестителю. Але поєднуючи ці дві події – сьогоднішнє Євангеліє і Усікновення, згадаймо, для того, щоб виноградник розрісся, для того, щоб були гарні плоди на винограднику кожної весни ми обрізаємо його, обрізаємо все лишнє і те, що заважає, обрізаємо хворі гілки і ті, що не приносять плоду.
Сьогодні в день Усікновення глави Іоанна Хрестителя я запевняю вас, йде обрізання нашого українського виноградника, ми відсічемо все зайве і непотрібне, усе те гидотне, що наповнило нашу землю, нашу церкву і наші серця і отруювало роками наші душі. Ми обріжемо це і наш Український виноградник розцвіте новими плодами і наші діти будуть жити у вільній, багатій, незалежній і сильній державі. Будуть молитися у вільній, сильній Українській Христовій Церкві й славити Господа нашого Іісуса Христа, Який сьогодні руками наших воїнів очищує нашу землю, нашу церкву і наші серця від цієї скверни руского міра, від того, що вбиває нас.
Ми будемо жити, ми будемо трудитися і перемагати, бо з нами Бог і Божа благодать.
Боже благословення на всіх вас!».
Спаси Господи!