У цю світлу неділю настоятель храму святої Покрови отець Михаїл звернувся до парафіян з такою проповіддю:
«Во імʼя Отця і Сина і Святого Духа! Амінь.
Улюблені во Христі браття і сестри, ми наближаємося до Святого посту і Церква поступово готує нас до цих днів. Минулої неділі ми читали Євангеліє про сліпонародженого, який сидів при дорозі і просив милостиню, зустрівся з Богом і отримав більше, ніж просто милостиню. Отримав благословення Господа нашого Ісуса Христа й уздоровився, отримав зцілення.
Сьогодні ми читали історію про Закхея, який теж зустрівся із Богом. Він прагнув цієї зустрічі так, що навіть виліз на дерево, щоб побачити, тільки побачити Його. І Господь побачив Закхея, увійшов у його дім і змінив усе його життя. Бо Закхей встав і сказав: «Половину всього, що маю, роздам убогим».
Перший зустрівся з Богом і отримує благодать, другий зустрівся з Богом і отримує благодать і розуміє, що треба роздати убогим. Тим, хто просить, він має можливість дати. І тоді Господь каже: «Нині прийшло Спасіння на дім цей». Звертається до Закхея, який був грішником, і каже: «Бо і він син Авраамів».
Кожен з нас мріє, надіється на те, що Бог увійде в його дім, у наш з вами дім, на те, що Бог не покине нас у важку хвилину, на те, що Бог дарує нам спасіння. Особливо в останні часи ми віримо в це, ми надіємось на це. І як Закхей, ми повинні відірватися від свого земного і піднятися. От чи змогли б ви, загляньте у свою душу, у своє серце, чи змогли б ви, наприклад, зараз на Гоголівській вулиці вилізти на дерево, щоб когось там побачити? Нас буде стримувати сором, страх. І все це ми відкидаємо у найващу хвилину, відкидаємо і сором, і страх. Все це ми повинні відкинути в надії на Бога, все це забувають наші воїни там на передовій в критичну хвилину. Надія тільки на Бога. І коли таке відчуття зʼявляється у нашому житті, Бог приходить у наше життя, у наше серце, у наш дім і приносить спасіння.
Будьмо ж, як той Закхей, відкриймо двері свого серця, свого дому, нашого життя, повсякденного, буденного життя для Бога. Будьмо готові поділитися своїм. От знову ж таки, кожен з нас загляньте у своє серце, у своє життя і, як Закхей половину, половину того, що маєте чи змогли б ви сьогодні просто так віддати нужденним? Звичайно, Бог не займається математикою, Він не буде рахувати наші статки і скільки ми віддаємо і скільки залишаємо, ми самі повинні заглянути у своє життя і зрозуміти, що ми сьогодні повинні жертвувати і для нужденних і особливо для наших воїнів, для армії. Віддати половину того, що маємо для того, щоб зберегти іншу половину, бо прийде воріг і не буде ні першої, ні другої половини, все забере. Для того, щоб отримати Божу благодать, для того, щоб Бог увійшов у наш дім. Для того, щоб отримати справжнє спасіння, щоб Господь Бог прийшов до нас в Україну і сказав: «Ось діти Авраамові, ось діти Мої».
Боже благословення на всіх вас! І хай ці святі дні підготують нас до Святого посту і до перемоги!».
Спаси Господи!
