Бог кличе нас: якщо ми живемо у цьому світі, то ми вже покликані

У цю світлу неділю настоятель храму святої Покрови отець Михаїл звернувся до прихожан з такою проповіддю:

«Во ім’я Отця і Сина, і Святого Духа. Амінь! Улюблені во Христі браття і сестри, сьогодні у Другу Неділю по П’ятидесятниці ми слухаємо Євангеліє, як Господь Бог вибирає Своїх апостолів і кличе за собою перших Петра і Андрія, Якова Заведеєва та Іоанна. Братів і тих, і тих.

От сьогодні зранку встав, помолився, а в голові крутиться пісня, ще давня з радянських час пісня – «Нас вибирають, ми вибираємо». Це наше життя, це вибір. Ми вибираємо, де вчитися, в якому вищому закладі, ми вибираємо, де працювати, ми вибираємо своїх друзів, життя своє. І вибирає нас Бог, Бог кличе нас за собою. Перш за все, Господь покликав нас до життя. Якщо ми живемо у цьому світі, то ми вже покликані, покликані жити і своїм життям славити Господа Бога нашого, як Джерело життя, як Того, хто має життя в Самому Собі і дає його нам з вами. І як ми проживаємо це життя, залежить від нас з вами. І що ми обираємо у цьому житті, залежить від нас з вами.

Господь сьогодні покликав за Собою апостолів, і якщо вдуматися, то вибір був не дуже правильним з нашої людської точки зору. Це були прості рибалки, які важко працювали день у день, щоб прогодувати свою сім’ю. І я думаю, що відвідували богослужіння, але глибоко не знали Святого писання, що могли проповідувати вони. Але Господь їх покликав і вони покинули сіті свої, а у випадку братів Заведеєвих Якова і Іоанна – покидають і батька свого і йдуть за Богом. І написано в Євангелії сьогоднішній: проповідують Євангеліє Царства. Господь покликав їх і вони пішли за Богом.

Господь Бог сьогодні кличе і кожного з нас, і в кожного з нас своє покликання у цьому житті. Чи достойні ми цього покликання?  Я думаю, як і святі Петро і Яків, ми не зовсім достойні, але Господь довіряє нам, Господі вірить нам, Господь кличе нас.

Тож хай цей поклик Господа нашого Іісуса Христа живе у наших серцях. Тож будьмо гідні цього поклику. Сьогодні можливо нам і не треба покидати свої сіті, свої сім’ї, але ми можемо повсякденним життям проповідувати святе Євангеліє, Царство Євангелія, як написано у сьогоднішньому писанні. Щоб нашим життям, нашим поглядом, нашими словами, нашими вчинками ми показували, що ми учні Христові, що ми достойні учні Христові, що Господь покликав нас і ми сьогодні з Ним і Він у нашому житті.

Апостоли покинули все і пішли за Господом. Хай наше серце сьогодні тягнеться до Господа, хай ніщо не обтяжує наші серця, тільки віра, віра в Господа нашого Іісуса Христа буде в нашому серці, все решта докладеться нам. Так обіцяє нам Господь і віра ця хай підтримує нас у житті.

Боже благословення на всіх вас!».

Після богослужіння отець Михаїл привітав з днем народження першу голову нашої громади, старосту нашої громади Валентину Сергіївну, яка стояла у витоків нашої церковної громади, нашої церкви у 90-х роках. Валентина Сергіївна відстоювала те, щоб Покровська церква була українською. На її долю випало чимало випробувань, багато людей відговорювали її від цього, і прямі погрози пережила Валентина. Але щоб не відбувалося, вона завжди у нашій церкві. Хай Матінка Божа Покровонька покриває Валентину Сергіївну. Многая і благая літа!

Comments are closed