2 серпня у свято Іллі настоятель храму святої Покрови отець Михаїл звернувся до прихожан з такою проповіддю:

«Во ім’я Отця і Сина, і Святого Духа. Амінь!

Улюблені во Христі браття і сестри, сьогодні свята Православна Церква молитовно, святково згадує старозавітного древнього Пророка Іллю. І високо шануємо ми в українському народі цього святого, святого, який був пророком в древньому Ізраїлі для ізраїльського народу, але залишив настільки яскравий слід у своєму житті, що і сьогодні ми любимо і шануємо цього святого.

З самого дитинства він показав життя достойне, щоб ми його наслідували. Саме ім’я «Ілля» – означає «сила Божа», «сила Господня». Із дитинства він увірував у Бога і свої дитячі роки він проводив у пості і молитві. І в час, коли почалися гоніння на істину віру, коли весь народ на чолі з царем його і дружиною відвернулися від істинного Бога і почали поклонятися неправдивому царю Ваалу, він не піддавався загальній думці і владним повелінням. Він сміливо проповідував віру в істинного Бога. За це переслідували його, але по його молитві, як вказівка на те, що Господь єдиний, Бог забрав дощ із землі і в тій землі три з половиною років не було ні каплі дощу. Сам же Ілля пішов у пустелю і жив на березі маленького джерела і дикі тварини, дикі птахи приносили йому їжу. Це ще один приклад як нам жити, коли здається, що весь світ відвернувся від тебе, Господь ніколи не відвернеться, Господь пошле тобі шматочок хліба і ковточок води, якщо ти будеш з Богом.

Але пройшов час і це джерело пересохло. Пішов він і зайшов до вдови у якої був єдиний син і залишалося на один раз спекти хліба. Він попросив спекти хліба і пообіцяв їй, що якщо послухає вона у неї ніколи не закінчиться мука і олія. Так і сталося. І це є ще одним прикладом для нашого наслідування. Дуже часто ми турбуємося про хліб насущний, ми турбуємося, що будемо їсти ми і діти наші, ми турбуємося чи зродить поле, чи піде дощ на наші поля. І дивимося, що сьогодні відбувається у світі – пожежі, потоми і посухи.  І сьогодні Ілля вказує нам, що тільки віра в істинного Бога може відвернути від нас усяке природне лихо. Більше того, Господь примножить наше добро, якщо ми будемо з Богом.

А де Бог? Теж сьогодні вказує святий Пророк Ілля. Коли гоніння на нього було настільки важким, що він заховався в печері, упав духом Ілля, бо здавалося, що вже нікого вірних Богові не залишилося на землі. І тоді він почув голос Божий. Господь каже йому: «Вийди на гору, поверни лице своє до Господа». І вийшов він на гору, і була велика буря, але в тій бурі не було Бога. І стався великий землетрус, але в тому землетрусі не було Бога. І палаючий вогонь з’явився кругом нього на землі, але і в тому вогні не було Бога. І раптом тихий, лагідний вітерець повіяв на Іллю і він почув голос Божий, бо в тому вітерцю був Бог. Бог, Який по суті своїй не є палаючим вогнем чи караючим мечем, Бог, Який є любов, любов до нас усіх. І саме в цьому є Бог. І як свідчення того, коли Господь наш Іісус Христос через сотні років народився на землі, прийшов у цей світ, на горі Преображення, на горі Фавор (свято Преображення ми будемо святкувати скоро) з’явився Йому саме Пророк Ілля. І саме з Пророком Іллею спілкувався Господь наш Іісус Христос на горі Фавор у своє свято Преображення.

Вчитуючись у життя святого Пророка, дивуємося ми тій силі, яку дав Господь Бог йому. І коли він возносився на Небо, на вогняній Божественій колісниці, упав верхній одяг із Неба, його верхній одяг мілоть, цей одяг підняв Єлисей і вдвічі більше пророцького дару отримав.

Надіємося і віримо ми, що дари Божі від Пророка Іллі зіллються і впадуть на нас по нашій вірі, по нашій любові до святого Пророка. В це ми віримо як істині християни, в це ми віримо як українці, що здавна шанують, шануємо і будемо шанувати святого Пророка Іллю нині, повсякчас і навіки віків.

Боже благословення на всіх вас!»