Дух наш український вже ніхто і ніколи не здолає

19 серпня у свято Преображення Господнього настоятель храму святої Покрови отець Михаїл звернувся до прихожан з такою проповіддю:

«Во ім’я Отця і Сина, і Святого Духа! Амінь!

Улюблені во Христі браття і сестри, тільки у нас, у християн Бог став людиною, жив поміж людей, зцілював нас болящих, дарував нам віру, дарував нам надію.

сьогодні ми молитовно згадуємо, Бог у людському тілі піднявся на гору і там на горі перед учнями Своїми улюбленими показав всю Свою Божественну Сутність. Він святився, як світло і одяг Його був, як сніг білий. І цей образ, образ Преображенного Бога нашого у тілі людському дуже важливий для нас християн. Особливо важливий він сьогодні для нас українців.

От згадалося сьогодні, я не пам’ятаю яка казочка, але діти може і пам’ятають, в якійсь із казок чарівник подарував молодому хлопцеві силу богатирську. І ось, молодий хлопець, який став богатирем, приходить до цього чарівника і каже: «Звідки ти мені подарував цю силу?». А чарівник відповідає: «Я нічого не дарував тобі, ти був богатирем. В тобі ця сила всередині жила, я тільки відкрив її, я тільки вивів її із тих глибин, які були в тобі, назовні».

Так і Господь Бог, сьогодні Він преобразився, але Він був Богом. Він скрив Свою Божественну Сутність, щоб жити по між нас людей, бо інакше ми б не прийняли його, як людину. І сьогодні Він просто відкриває ту сутність, яка була скрита в Ньому. Відкриває нам, грішним людям.

Чому ж цей праобраз так важливий нам з вами? Роками говорили про Україну, що наша Україна – це гидке каченя, нікому не потрібне і нікому ми не потрібні. І упосліджені ми були.

Сьогодні у дні війни Україна з гидкого каченяти стає білим, гордим лебедем на весь світ, білим, гордим лебедем, який груддю своєю захищає нас українців, жертвує кров’ю своєю, захищаючи нас українців на українській землі, в Українській державі, в Українській Церкві. І це теж преображення. Україна завжди була білим, гордим лебедем, але хотіли зробити з нас гидке каченя. Не вийшло.

Наші воїни-українці здавалися такими горобенятами і насміхалися з нашої армії і казали так звані «браття», що за три дні вони зметуть з лиця української землі українську армію. Бо що горобенята, тукнеш і вони порозлітаються. Але ці горобенята сьогодні стали гордими орлами, Воїнами-Героями, які, по-суті, вже зупинили і здолали так звану «другу армію» у світі. Воїнами, орлами, Героями, захисниками, якими дивується сьогодні весь світ. НАТівська армія сказала, що буде брати приклад і вивчати досвід нашої української армії.

Я дивлюся в церкву і бачу серед нас цих воїнів.

Декілька днів назад заходив один із цих Героїв, якого я пам’ятаю ще малесеньким Юрчиком, який бігав кругом церкви і я пригощав його цукерками. Декілька днів назад він зайшов під благословення. І це мужній воїн. І я дивився на нього преображенного і розумів, що цього хлопця вже ніколи не принизиш. Він гордий воїн, захисник України. цей воїн, молодий юнак став груддю своєю, захищаючи свою маму, нас з вами, нашу Україну, мене захищаючи, свого священика, батюшку. І я пам’ятаю його маленьким хлопчиком, але я розумію, що він сьогодні преобразився і став воїном-Героєм. Так преобразилась і вся наша українська армія.

Ми будемо гордитися у віках нашими Героями і тими, що поклали життя своє за нас з вами, і тими, що сьогодні на своїх плечах здобувають перемогу над безжалісним ворогом.

Ми всі з вами преобразилися, співаючи українські пісні, збираючи пожертву, волонтерську допомогу для воїнів. Підносячи молитви щовечора за наших воїнів і за нашу перемогу, ми преобразилися, Україна вже не та, що була ще пів року назад. І ніколи вже такою не буде, приниженою і упослідженою, бо ми зрозуміли, що ми не гидке каченя, ми ЛЕБІДЬ. Що ми не горобчики, ми ОРЛИ. Що Україна посідає важливе місце у світовому співтоваристві.

І нас, як українців, побожний народ, віруючий народ, які сьогодні піднялися разом з Богом на свою гору Фавор, уже ніхто не здолає. Можна ще убити тіло і продовжують бомбити наші міста і села, ще гинуть люди. Але дух наш український вже ніхто і ніколи не здолає.

Забудьте вороги дорогу до України. Ми горда нація, ми Божі люди. Разом з нашими воїнами до Перемоги! Ми преобразилися і ми з Богом!».

Боже благословення на всіх вас!».

Після літургії на подвір’ї храму освятили плоди цьогорічного урожаю, пиріжки, квіти, мед – все, що принесли люди сьогодні до церкви на освячення.

Не забули освятити і сад Покровського храму.

Всіх зі святом!

Більше фото за посиланням:

Comments are closed