22 травня у день перенесення мощей святого Миколая Чудотворця настоятель храму святої Покрови отець Михаїл звернувся до парафіян з такою проповіддю:
«Во імʼя Отця і Сина і Святого Духа! Амінь!
Улюблені во Христі браття і сестри, сьогодні ми святкуємо наше престольне храмове свято, свято перенесення мощей Святителя Миколая, називаємо в народі це свято літнього, теплого Миколая, так тепло називає народ це свято.
Сходить сонечко, зігрівається земля, розцвітають квіти і з’являється надія, надія на краще. Але згадуємо ми трагічні події, коли під час війни в далекі-далекі роки століття назад, рятуючи мощі Святителя Миколая, православні християни перевозять його мощі з одного міста в інше. І по-суті сьогодні мощі Святителя Миколая знаходяться в римо-католицькому храмі. По-суті вийшло так, що перевезли мощі, тоді ще не було розділення, але сьогодні це православні храми, а перевезли мощі в римо-католицький храм. Але ми святкуємо, святкуємо те, що врятувалася святиня. Молитвами Святого його мощі збережені й до сьогодні. І миро від його мощей по капельці, по капельці, але стікає. І цим миром католики, наприклад, діляться із православними і впускають православних до свого храму помолитися.
Це дуже важлива сьогодні для нас подія, вона має дуже важливий духовний зміст сьогодні для нас з вами. Бо ось вже більше року точиться знову війна, вже роками, а якщо вдуматися, то вже століттями йде війна. Але повномасштабне вторгнення російської навали яскраво показало їхнє лице – лице загарбника і вбивці. Вони з перших днів заявляли, що приїхали танками спасати, але – о диво! Перші потрапили під їхні обстріли саме їхні храми московського патріархату, ті люди, які кликали «асвабадітєлєй». «Путін, введі войска», – памʼятаєте такі слова? Саме вони перші потрапили під обстріли танків загарбників. Навіть у Ніжині, коли місто було в оточенні окупантів, точилися бої кругом Ніжина, постраждали саме храми московського патріархату. І уже десятки, а може і сотні храмів згоріли під обстрілами російських танків і російських ракет. Постраждали монастирі, храми й престоли святі. В селі Лукашівка під Черніговом у храмі московського патріархату окупанти створили свій склад, де зберігали зброю. Заявляючи, що вони християни, вони нищили і сьогодні продовжують нищити християнські цінності, святині, храми і мощі святих. Ґвалтували дівчат молоденьких у селі Лукашівка саме в церкві…
І поряд з цими подіями ми бачимо інше. Тисячі наших людей, матерів з дітьми виїхали, тікаючи і рятуючись від війни, виїхали за кордон і отримують допомогу не від православних християн, а в більшості своїй від католиків, від протестантів, а дуже часто взагалі не від християн отримують допомогу наші біженці. Вчора в нас був чоловік, сімʼя якого живе в японській родині, японці подарували його дітям кімоно. А він вчора приїхав і каже: «Буду купляти для японців вишиванки». І виникає питання – чому так? Що сталося зі світом, що ті, хто заявляє, що вони православні, ідуть по цьому світу брудним чоботом із кривавими руками, з танками, з ракетами, вбивають, ґвалтують і нищать православні ж святині. І ті, що не претендують на православʼя, поводять себе, як істині християни. Можливо, щось не так ми розуміємо, можливо, святість не в золотих куполах, а в серці. Золото повинно бути не на хресті, а в серці людини. Бо хрест у Бога нашого був деревʼяним, а душа Божа золота. Ось це сьогодні найголовніше.
І, рятуючи святині, перш за все, ми повинні думати про святість нашої душі і нашого серця. І святий Миколай тоді буде берегти нас і всіх людей у цьому світі. Бо Бог любить кожного – і православних, і католиків. Навіть не християн Бог все одно любить. Всі ми діти Божі й Святитель Миколай любить нас усіх – і православних, і католиків. І мощі Святителя Миколая сьогодні знаходяться у католицькому храмі, і він молиться за те, щоб ми єдналися в єдиній вірі, вірі в Господа нашого Ісуса Христа.
Ми будемо єднатися з істинними християнами і повинні зрозуміти, що той, хто благословляє кровопролиття, той не є не тільки православним, той не є християнином, він проповідує сатанинську віру.
Святитель Миколай нехай утвердить нас у цьому, його мощі, які сьогодні знаходяться в католицькому храмі, хай покажуть нам шлях істинної віри, віри в любов, віри в добро, віри у світло Бога нашого. І світло просвітить темряву, любов переможе зло. Ми віримо в це і будемо вірити в це, і з цією вірою будемо перемагати!
Приходить тепло, хай тепло прийде і в наші душі. І з цим теплом і вірою чекаємо перемоги добра над злом, світла над темрявою, наших українських воїнів над тими кровожерливими загарбниками, що прийшли на нашу землю. А Святитель Миколай, який завжди допомагав бідним і знедоленим, нехай допомагає нам!
Христос Воскрес!».
Воістину Воскрес!
