Христос Воскрес! Після святкової Пасхальної літургії настоятель Покровського храму отець Михаїл звернувся до прихожан з такою проповіддю:
«Воскрес Христос і дарував нам віру, величну віру, всеперемагаючу віру у вічне життя, у перемогу життя над смертю. І сьогодні ми читали слова наповнені благодаті і мудрості: «Смерте, де твоє жало? Пекло, де твоя перемога?».
Ми віруємо, що воскрес Христос і віра ця розходиться по всьому світу.
Проходять роки за роками, віки за віками, християнську віру, віру у Воскресіння Господа нашого Іісуса Христа гонили і пригнічували. За віру у Воскреслого Христа вбивали, але кожна крапля мученицька проростала сотнями і тисячами віруючих.
Сьогодні не легший час, можливо навіть і важчий час, бо лукавство переповнює цей світ. Навіть війни сьогодні не такі, як були раніше. Війна духовна тим більше стає витонченішою і лукавою. Але з Богом, з вірою у Воскреслого Бога ми будемо жити, будувати, працювати, творити, молитися і славити Господа нашого Іісуса Христа. І ніщо, і ніхто, ніякий ворог, ніяка хвороба не зможуть здолати нас.
Христос Воскрес!
Кожного року я зачитував в цей день послання владики архієпископа Чернігівського і Ніжинського Євстратія. Сьогодні я не буду зачитувати, адже завтра він особисто приїде до нас і буде особисто проповідувати. Отже я запрошую всіх вас завтра у понеділок на 10 годину на зустріч до Владики і архієрейське Богослужіння, щоб помолитися, причаститися і взяти благословення з рук нашого Високопреосвященнішого єпископа Чернігівського і Ніжинського Євстратія.
Ще хочу поділитися з вами великою своєю особистою радістю, а можливо нашою з вами спільною радістю. Сьогодні я відслужив 25-ту Паску і 25-ту Паску у цій парафії в тому храмі, в цьому храмі ми служили з вами. І я згадую першу Паску, я дивлюся, де наша Сергіївна Мацегорова, яка їздила в Київ і у одного із священиків київських позичила мені ризу. І я служив першу Паску в позиченій ризі, бо не було святкової ризи., не було в чому свято святкувати. Але був повний храм людей, це найважливіше. Я пам’ятаю це, як вчора.
Рік за роком храм наповнювався все більше. Рік за роком змінювався наш храм Миколаєвський і Покровський храм. І збільшувалася наша армія, я називаю «солдати», солдати Христа. Повиростали одні хлопці, сьогодні вони вже стоять у церкві, моляться, дорослі. Підходить нова гвардія молодих майбутніх священиків.
Все міняється. Міняюсь і я, міняємося всі ми з вами. Багато тих прихожан перших померли, але я вірю сьогодні їхні душі тут у Покровському храмі. Я пам’ятаю їх всіх. Міняється наш храм. В цьому році ми багато роботи переробили, капличку поставили, хоругви всі нові. Багато, багато дуже багато роботи. Але не міняється душа. Душею, як 25 років назад молодий, так і зараз молодий. Хочеться співати, співати ще і ще раз. І хочеться, щоб ви підтримували мене і Господь підтримував всіх нас.
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
Ну як була перша 25, буде і друга 25. Вітаю всіх нас і всіх прихожан і нашу парафію. Хай многая літа буде нашій парафії, щоб ми разом ще славили Бога на многії і благії літа».
